Ось і знову ступила на наш поріг золоточола осінь. І вже вкотре прийшло до нас Свято Покрови.
14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України.
Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем».
Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Не виникає навіть суперечок між православними українцями й рідновірами, котрі хоч і вкладають у це свято зовсім різний зміст, ставляться до нього дуже шанобливо.
Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
Свято шануючи народні звичаї та традиції , студенти 331-ВД напередодні Дня Покрови демонстрували свої знання про це свято, збираючи матеріали для нової презентації, а також змагалися у конкурсах:
«Козацька естафета», «Хто сильніший», «Одягни козака», «Прислів”я та приказки», « Вареники», конкурс отаманів.
Хлопці добре усвідомили , що шляхетність, мудрість і відвага – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не злякаєш.
Українська земля… Земля, щедро полита кров’ю її мешканців та ворогів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки всього воїнства українського були почуті. Почуті і втілені в життя. І наш святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуте у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами України.
