Програма вступного випробування з Історії України

Програма з історії України для вступників до вищих навчальних закладів І та II рівнів акредитації у 2019 році охоплює зміст від найдавніших часів до кінця XIX ст. відповідно до програми з історії України для загальноосвітніх закладів. У програмі для вступників послідовно подано зміст навчального матеріалу з історії України за 7, 8, 9 класи.

На іспиті з історії України вступник до вищого навчального закладу І та II рівнів акредитації повинен показати:

• знання дат, хронологічних меж, періодів найбільш важливих історич­них подій і процесів;
• знання фактів – місця, обставини, учасників, результатів подій;
• знання історичних понять термінів, їх визначення;
• розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями.

1. Давня історія України

Основні етапи розвитку первісного суспільства. Поява і розселення людей на території України. Заняття та початки духовного життя первісної людини. Перехід від привласнювальних до відтворювальних форм господарства. Трипільська культура. Кочові народи на території України. Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї.

2. Київська Русь

Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян УІІІ-ІХ ст. на території України. Перші князі і їх походи. Суспільний устрій Київської Русі. Територіальне зростання Київської Русі. Походження назви Русь. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ-Х ст. Початок правління князя Володимира. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. По­ява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII – першої половини XIII ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII – першої половини XIII ст.

3. Галицько-Волинська держава

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана. Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Ро­мановича. Наступники Данила Романовича. Останні галицько-волинські князі. Політичний устрій. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архітектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.

4. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Польщі та інших держав (друга пол. ХІУ-ХУ ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Ли­товського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого Українського князівства Литовського. Відновлення та остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угор­щини. Буковина у складі Молдавського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханства. По­чаток татарських походів на українські землі та їх наслідки. Соціальна стру­ктура суспільства. Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІУ-ХУ ст.

5. Українські землі в ХУІ ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Виник­нення українського козацтва. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Становище церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д.Вишневецький. Життя та побут козаків. Суспільно-політичний устрій. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Умови розвитку культури. Літописання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

6. Українські землі у першій половині ХУІІ ст.

Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Повс­тання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637-1638 рр. Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та обра­зотворче мистецтво.

7. Початок національно-визвольної війни українського народу середини ХУІІ ст. Відродження української держави

Передумови Національно-визвольної війни. Програма розбудови Української козацької держави. Заснування козацької держави – Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Внутрішньо і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московський договір 1654 р.

8. Українські землі в 60—80-ті рр. XVII ст.

Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького. Богдан Хмельницький – політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно- територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Слобідська Україна в другій по­ловині XVII ст. Адміністративно політичний устрій Слобідської України. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях.

9. Українські землі наприкінці ХУІІ – у першій половині ХУІІІ ст.

Гетьманщина наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Обрання гетьманом І. Мазепи. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVII- на початку XVIII ст. Відродження козацького уст­рою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія. Україна в подіях Північної війни. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України. Становище в Україні після Полтавської битви. Пилип Орлик і його Конституція. Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду». Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

10. Українські землі в другій половині ХУІІІ ст.

Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація геть­манства. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація реш­ток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Ко­ліївщина. М. Залізняк. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Українські підприємці. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років XIX ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Початок трудової еміграції.

11. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині XIX ст.

Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. В. Антонович. Валуєвський циркуляр. Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Відродження громадівського руху в 70— 90-х рр. М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях. Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.

12. Духовне життя України в другій половині XIX ст.

Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів. Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський – видатний представник української історичної науки. Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.

Критерії оцінювання навчальних досягнень вступників

Структура та оцінювання завдань екзаменаційної роботи

Загальна кількість завдань роботи – 30.

На виконання роботи відведено 75 хвилин.

Робота має  частину  «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» містить 30 завдань різних форм. Відповіді на ці завдання треба позначити та записати в бланку відповідей .

 Тестова робота з історії України містить завдання чотирьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (1–23). Завдання має основу та чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей.
2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (24–26). Завдання має основу та два стовпчики інформації, позначені цифрами і буквами. Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення «логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей.
3. Завдання на встановлення правильної послідовності (27 – 28). Завдання має основу та перелік подій (явищ, фактів, процесів тощо), позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей .
4. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (29 – 30). Завдання має основу та сім варіантів відповіді, позначених цифрами, серед яких лише три правильні. Завдання вважають виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав три відповіді (цифри) у бланку відповідей .

Схеми нарахування балів за виконання завдань тестової роботи з історії України:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюють у 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюють у 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь-яку «логічну пару», якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари») або відповіді на завдання не надано.
3. Завдання на встановлення правильної послідовності оцінюють у 0, 1, 2 або 3 бали: 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали, якщо вказано першу й останню події; 1 бал, якщо вказано або першу, або останню подію; 0 балів за будь-яку правильно вказану подію, якщо зроблено більше однієї позначки в рядку та/або колонці; 0 балів за завдання, якщо неправильно вказано першу й останню події або відповіді на завдання не надано.
4. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді оцінюють у 0, 1, 2 або 3 бали: 1 бал – за кожен правильно вказаний варіант відповіді (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодного правильного варіанта відповіді (цифри), або один варіант відповіді (цифра) вказано тричі, або відповіді на завдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тестової роботи з історії України, – 200.