Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії населення – жінки, діти, люди похилого віку, особи з обмеженими можливостями, вимушені переселенці.
Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Вони все бачать, все помічають, все відчувають, й нездорові стосунки між членами родини можуть травмувати їх навіть більше за те, що вони побачили на війні. Дитина – очевидець насильства – теж постраждалий від домашнього насильства.
Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.
Співробітники закладу освіти мають подбати про унеможливлення проявів насильства до учасників освітнього процесу, забезпечивши їх інформацією про те, куди звертатися по допомогу у випадках домашнього насильства:
- до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства;
- на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації жінкам і чоловікам, яка постраждали від від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам , чоловікам, дітям;
- до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103 ;
- до національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800- 500 – 335 або 116 – 123 (короткий номер з мобільного)