30 жовтня у нашому коледжі панувала справжня містична атмосфера — відбувся традиційний конкурс костюмів до Геловіну!
Студенти вкотре довели, що фантазії й креативу їм не бракує. Серед учасників можна було побачити всіх: від класичних відьом, вампірів і скелетів до чарівників із Гоґвортсу, персонажів з аніме, казок і навіть сучасних героїв.
Свято розпочалося у стінах коледжу, проте під час конкурсу пролунала повітряна тривога. Попри це, наші студенти не втратили гарного настрою — усі спустилися в укриття, де конкурс продовжився у ще теплішій і дружнішій атмосфері. Там, у підвалі, подія перетворилася на справжнє камерне шоу — з підтримкою, жартами, фотосесіями та неймовірною енергією єдності.
Особливо запам’ятався виступ Богдана Пахолка, який у костюмі солдата прочитав зворушливого листа “доньці від батька на війні”. У залі запанувала тиша — усі слухали, затамувавши подих. Своїм виступом Богдан зміг передати глибокий біль і водночас любов до рідних, нагадавши, що навіть у темряві війни живе світло людяності.
Не менш яскравим був вихід Наталії Коробань — її образ чорта з “Вечорів на хуторі біля Диканьки” вразив харизмою, артистизмом і впевненістю. Вона легко керувала увагою публіки, додаючи своєму виступу нотки гумору й загадковості.
За результатами конкурсу переможцями стали:
Король темряви — Пахолок Богдан, 412-КІ
Королева темряви — Коробань Наталія, 251-П
Загалом журі визначило 14 номінацій, серед яких — за оригінальність, креатив, грим, акторську майстерність, найкраще перевтілення, найатмосферніший виступ, найяскравіший образ, наймоторошніший персонаж тощо.
Враження переможців
Після завершення конкурсу ми поспілкувалися з головними тріумфаторами свята — Королем і Королевою темряви. Вони поділилися тим, що надихнуло їх на створення образів, розповіли про підготовку, емоції та враження після перемоги.
Богдан (Король темряви)
— Як народилася ідея твого образу? Чому саме солдат?
— На це було дві причини: одна з них — бажання показати людям щось особливе, щось таке, що буде виділятися на фоні нечисті. А друга — це актуальність цього образу. І я кажу не конкретно про ситуацію в нашій країні, а про саме явище війни, яка ніколи не має нічого хорошого.
— Чи важко було готуватися до такої ролі?
— З погляду на зовнішній вигляд — зовсім ні. А от підготуватися внутрішньо — дуже складне завдання, особливо коли смерть дивиться тобі в очі, а ти не можеш нічого зробити.
— Що ти відчув, коли оголосили результати конкурсу?
— Мабуть, щось на кшталт ейфорії — через те, що в людях залишив слід мій образ і виступ.
Наталія (Королева темряви)
— Чому ти обрала саме образ чорта з “Вечорів на хуторі біля Диканьки”?
— Мені сподобався чорт, бо він не просто злий — він хитрий, кумедний і навіть трохи людяний. Цей образ робить фільм веселим і показує, як добро завжди перемагає зло, навіть якщо воно здається сильнішим. Мені завжди подобався магічний вайб цього фільму, гарне українське вбрання, наші народні вірування, колорит українського села й вертепів, які вечорами ходили по хатах і співали наші милозвучні щедрівки.
— А як ти готувалася до конкурсу — костюм, макіяж, танець?
— З костюмом у мене були великі проблеми, особливо з одягом. Реквізит — хвіст і “свиняча пика” — було доволі легко зробити завдяки моїй подружці, яка підтримувала мене на кожному етапі створення образу. Я почала готувати костюм за тиждень до конкурсу — наче багато, але водночас так мало. Проблеми виникли спочатку через хвіст — я не знала, з чого зробити кісточку на його кінчику, адже в магазинах не було нічого відповідного. На допомогу прийшла мамина подруга — їй колись віддавали обрізки хутра із заводу, і вона принесла мені гарний шматочок норки, який ідеально підійшов.
Потім виникла проблема з одягом — я дівчина, яка, крім худі та джинсів, майже нічого не носить. А де ви бачили чорта в джинсах? Звучить як маячня! Тоді знову допомогла мамина подруга й позичила свою спідницю, і, слава Богу, вона підійшла. З макіяжем проблем не було — обмазати обличчя чорною фарбою легко, але от прослідкувати, щоб протягом усього дня нічого не змазалося — це вже складніше. Танець був експромтом — я не планувала виступ, але того дня в мені було стільки впевненості, що я просто імпровізувала.
— Які враження лишилися після виступу та перемоги?
— Я була надзвичайно щаслива! Було хвилювання, але коли оголосили перемогу — це була неймовірна радість. Перемога стала приємною нагородою за зусилля і дала мені натхнення виступати ще краще. Цей момент запам’ятався надовго.
Щиру подяку висловлюємо голові студентської ради Максиму Доскачу,
а також викладачкам Юлії Габовій та Анні Селезньовій
за чудову організацію конкурсу, підтримку учасників і створення святкової атмосфери.
Окрема подяка всім учасникам конкурсу, які подарували глядачам море позитивних емоцій, креативних ідей і натхнення. Саме завдяки вам це свято стало яскравим, теплим і незабутнім!
Цей конкурс довів, що Геловін — це не просто свято костюмів, а прояв душі студентства.