Холокост – трагічна сторінка історії України і світу.

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.

Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Одна з перших акцій масового розстрілу відбулася у Кам’янці-Подільськомув серпні 1941 року, коли нацисти знищили 23 600 євреїв з числа місцевих жителів та доправлених сюди із Закарпаття угорських євреїв.

До січня 1942 року нацисти  зганяли і розстрілювали на околиці міст єврейських мешканців найбільших міст та навколишніх сіл.

Окремою трагічною сторінкою Голокосту в Україні стало винищення столичних євреїв у вересні 1941 року.

Увійшовши до Києва, німецьке командування наказало всім євреям зібратися на Лук’янівці з усіма речами і цінностями. Звиклі коритися наказам влади, відірвані від джерел інформації та обдурені пропагандою, євреї прийшли, очікуючи, що їх депортують. Натомість у них відібрали одяг і речі, вишикували над урвищем Бабиного Яру та впритул розстріляли з автоматів.

Про трагедію єврейського народу йшла мова на годині пам’яті , організованій класним керівником  О.М.Олійник і активом 213 – КІ  групи до роковин тих  страшних подій, які мали б стати уроком для всього людства. Та , нажаль, уроки історії засвоюються не всіма народами! І тому знову  точиться  на теренах нашої країни кривава війна, яка має всі ознаки геноциду тепер вже проти українців і твориться він руками неонацистів ХХІ століття.  Проте від куль і ракет гинуть громадяни України різних національностей, в тому числі  і євреї, серед яких нащадки тих, хто постраждав від нацистів ХХ століття.

«Зупинити свавілля окремих країн і їх керівників у їх вседозволеності  вирішувати долі цілих народів можна , вивчаючі і пам’ятаючи жахливі сторінки світової історії, говорячи правду про події давнини і порівнюючи ці події з сучасними», – так вважає Олена Миколаївна, ведучи непросту розмову зі студентами про трагічні історичні події .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

X